-
1 дорога к храму
-
2 к храму
Religion: churchwards, churchwise -
3 подобающий храму
Religion: churchlike -
4 пристройка к храму
nrare. édicule -
5 территория, примыкающая к храму
( обыкновенно огороженная) (cathedral) precinctРусско-английский словарь религиозной лексики > территория, примыкающая к храму
-
6 peribolos
n архт., іст.1) внутрішнє подвір'я храму2) огорожа подвір'я храму* * *= peribolus; n; архіт.; іст.внутрішній двір храму; огорожа такого двору -
7 aisle
n1) боковий неф (храму)2) прохід між рядами в церкві; амер. прохід між рядами в театрі3) коридор (у вагоні тощо)4) проліт (цеху)5) крило (будинку), флігель* * *n1) бічний боковий вівтар або неф ( храму); прохід між рядами в церкві2) прохід між рядами в театрі; коридор (у вагоні поїзда, в автобусі); прохід ( у цеху); проліт ( цеху); прохід між полками (звич. у магазині самообслуговування)3) aмep. просіка; алея в лісопарку••to lead down the aisle — вести до вівтаря /під вінець/
-
8 temenos
n (pl temene)ділянка землі навколо храму* * *n; (pl- ne)дв.- гpeцьк. ділянка землі навколо храму -
9 temple
1. n1) храм2) (the Temple) стародавній єрусалимський храм3) церква4) (the Temple) церква Темпля5) (the T.) Темпль; лондонське товариство адвокатів і його будинок6) скроня7) амер. дужка окулярів8) тех. притискна планка9) текст. шпарутка2. v1) споруджувати храм2) розташовувати у храмі3) робити у стилі храму* * *I n1) храмroyal temple — королівський храм; ( the Temple) древній ієрусалимський храм
the Knights of the Temple — icт. тамплієри
2) церква; ( the Temple) церква Темпля3) ( the Temple) Темпль (лондонське товариство адвокатів, будинок, у якому вони розміщуються)II vспоруджувати храм; поміщати у храмі; робити ву стилі храмуIII n1) скроня2) aмep. дужка окулярівIV n1) тeкcт. шпарутка2) тих. притискна планка -
10 софійність
СОФІЙНІСТЬ ( від грецьк. σοφία - майстерність, знання, мудрість) - термін, що в християнській філософії вживається для характеристики світу як наслідку взаємопроникнення трансцендентного й іманентного, Божого й тварного. Ґрунтується на образі Софії, яка в юдаїстських та християнських релігійних уявленнях є уособленням мудрості Бога. Софія - це світ у Бозі, світова душа, світ як зібрання Божих ідей, смислів, задумів О. браз Софії є одним із виявів загальнолюдського архетипу пластичної гармонізуючої мудрості, що панує над людьми й опікується ними. Термін "С." виник у Давній Греції. Гомер в "Іліаді" пов'язує його з образом богині мудрості Афіни Паллади. Як абстрактне, умоглядне поняття "Божа мудрість" осмислюється Платоном. Категорійний її аналіз здійснює Аристотель. Поняття С. розглядають Демокрит, Філолай, Прокл та інші еллінські мислителі. В старозаповітній традиції розробка образу Софії пов'язана з ім'ям царя Соломона - автора філософських книг Старого Завіту (Книги Премудрості та Книги Приповістей), де Софія уособлюється як дівствене породження Бога, тотожне йому. Коли щодо Творця вона є "дзеркало слави Божої", то стосовно світу вона - будівниця світу, стіни якого захищають від безмежного хаосу. В новозавітній традиції подальший розвиток тенденції до уособлення Софії зближує її з ликом Ісуса Христа - Логоса, як олюдненого втілення другої іпостасі Трійці, що є, за апостолом Павлом, "Божою силою і Божою премудрістю". На латинському Заході концепція мудрості розробляється від Бонавентури до ТомиАквінського, згідно з яким, вища мудрість, дарована Святим Духом, являє вершину ієрархії пізнавальних здатностей, що перевищує інтелектуальні здібності будь-якої людини. В подальшому ідеї С. розробляються нім. містиками (Сузо, Беме), романтиками (Новаліс) І. нтенсивної розробки С. набуває у візантійській традиції, що спиралась на ідеї, обґрунтовані в працях Оригена, Афанасія Александрійського, Григорія Ниського, Максима Сповідника. Суттєвий внесок у східнохристиянське розуміння Софії зроблено Псевдо-Діонісієм Ареопагітом. Він обґрунтовував необхідність додати до визначення Божої Премудрості трансцендуючий префікс "пре" (у старослов. перекладі). Тим самим мудрість людська й горня Премудрість були чітко усвідомлені у своїй співвіднесеності. Ця традиція відіграла визначальну роль в давньоруській культурі. Християнізацію Русі у "Слові про Закон і Благодать" Іларіон описує як прихід Премудрості Божої. Через популярне на Русі "Житіє Костянтина - Кирила Філософа" в давньоруській традиції утверджується ідея союзу людини з мудрістю, духовного одруження на Премудрості Божій. На цьому ґрунтується розуміння філософії як "любові до мудрості", що передбачає не лише пізнання істини, а буття в істині, розбудову, упорядкування, "мудрісне" життя. Бачення світу ґрунтується на ідеї єдності Творця, творіння й тварі, осмисленого буття як книги Премудрості. Особистісне втілення Софії поступово зближується з образом Богоматері як лона Христа, як першого храму Премудрості. Це знайшло відображення в ідейно-художній програмі Ярослава Мудрого, втіленій у символіці центрального храму Києва - Софійському соборі й подальшій іконографічній традиції, що поєднує теми С. з богородичними сюжетами, вшануванням Оранти, подвигу вічного тримання рук перед Богом на захист грішного людства (таким є зображення Богоматері в алтарі Софії Київської). Тема С. розробляється в "Ізборнику Святослава 1073 р.", у творіннях Іларіона, Кирила Туровського та ін. Передусім Софія сприймається як знак етичного порядку Космосу, ціннісно-розумної впорядкованості буття, що являє духовну альтернативу невпорядкованому Хаосу як втіленню зла. Ідея С. світу зумовлює не лише етичне, а й естетичне спрямування вітчизняної філософської думки. Образ Софії неодмінно виступає сповненим високої духовної краси. Творення світу Богом сприймається як художній акт. І робить його таким Софія, що є "художницею", втіленням принципу краси в Бозі. В подальшій історії укр. філософської думки ідея С. розробляється полемістами (Вишенський, Баранович та ін.). До неї звертаються Петро Могила, Туптало, Кониський. Відображена вона у творах Сковороди, Юркевича. В XIX ст. проблема С. спеціально розроблялася представниками рос. філософії (В. Соловйов, Флоренський, Булгаков, Є.Трубецькой та ін.).В. Горський -
11 churchlike
в духе церкви;
действующий как подобает церкви - * organization организация церковного типа подобающий храму;
напоминающий храм - * silence гробовое молчание - * humour мрачный юморБольшой англо-русский и русско-английский словарь > churchlike
-
12 churchlike
[ʹtʃɜ:tʃlaık] a1) в духе церкви; действующий как подобает церкви2) подобающий храму; напоминающий храмchurchlike silence - ≅ гробовое молчание
-
13 édicule
m1) домик; павильон ( общественного пользования); общественная уборная2) редко пристройка к храму; часовня -
14 voie
fvoies de communication — пути сообщения; транспортные пути; железные дорогиvoies d'accès — подъездные пути, подступыvoies navigables, voies de navigation, voies d'eau — водные путиvoie des airs — воздушный путь, воздушная трассаroute à trois voies — дорога с тремя рядами проезда; трёхполосная дорогаpose de la voie — укладка путиcouvrir la voie — дать знать сигналом, что путь закрытêtre dans la bonne [mauvaise] voie — быть на хорошем [плохом] путиdétourner de la bonne voie — совратить с пути истинногоs'égarer de la bonne voie — сбиться с (верного) путиpréparer la voie — расчистить путьfrayer la voie перен. — проложить путьen voie de... — в процессе, в становлении••être par voies et par chemins — быть всегда в дороге; странствоватьvoie de garage — место в резерве, в стороне от дела; "запас"; бездеятельность; бесперспективная должностьranger [mettre] qn sur la voie de garage — 1) отстранить от дел 2) забыть кого-либоvoie sacrée ист. — 1) священная дорога ( ведущая к храму) 2) Священная улица ( ведущая к Капитолию в Древнем Риме) 3) Священная дорога (к осаждённому Вердену в 1916 г.)2)voie de droit юр. — законный способvoie de fait — 1) насильственные действия 2) самоуправство, превышение полномочийpar (la) voie de... — по, посредством, путём; в порядке ( чего-либо)par la voie diplomatique — дипломатическим путём, дипломатическими средствамиvoie de recours юр. — обжалованиеvoies respiratoires [aériennes] — дыхательные пути5) колеяvoie (des roues) — колея колёс, ширина хода6) след зверяperdre la voie — потерять следrevenir sur ses voies — вернуться назад по своим следам••mettre sur la voie — навести на путь, дать верные указания7) горн. штрекune voie de bois — 1) повозка дров 2) два кубометра ( единица измерения)une voie de charbon — куль угля9) пропил, пропиленное место, ширина пропила -
15 Actiacus
a, um [ Actium ]2) связанный со сражением при Актии (victo ria Su, T; legiones T) -
16 committo
com-mitto, mīsī, missum, ere1) сводить (для состязания, борьбы, драки, ссоры), натравливать, выпускать, бросать друг на друга (pugiles Latinos cum Graecis, aoquales inter se Su)2) сопоставлять, сравнивать ( aliquid alicui rei Prp)c. vates et comparare J — проводить параллель между (великими) поэтамиc. moenia O — возводить (крепостные) стеныoras vulneris suturis inter se c. CC — сшивать края раныquā naris fronti committitur O — там, где нос соединяется со лбомc. dextram dextrae O — подавать друг другу рукиc. manūs alicui V — схватиться (вступить в рукопашный бой) с кем-л.auribus magnos elenchos c. J — вдеть в уши крупные серьги4)а) начинать ( obsidionem QC)bellum prospere commissum L — удачно начатая война (ср. 8.)c. proelium( pugnam) C, Cs etc. — завязать (дать) сражениеб) иногда просто committere5) производить, устраивать (judicium C; spectaculum L); совершать, учинять (aliquid in, erga и adversus aliquem C, L; maleficia, scelus, nefarias res C; delictum majus Cs; caedem O)Caesar respondit, quod neque commissum a se intellegĕret, quare timeret (neque) Cs — Цезарь ответил, что он не сделал ничего такого, чего следовало бы ему опасаться (и не)c. in (contra) legem Dig, C — преступить (нарушить) законlege censoriā c. Vr — нарушить цензорский закон6) допускатьcommisit ut... L, C etc. — (он) допустил (довёл дело до того, был виною того), что...non committam, ut me accusare possis C — я не допущу, чтобы ты мог меня обвинять7) навлекать на себя, заслуживать (poenam, multam C); провиниться ( adversus aliquem L)c. se periculo C — подвергнуть себя опасностиc. aliquam rem in discrimen L — подвергнуть риску (поставить на карту) что-л.8) поручать, вверять, предоставлять (alicui salutem suam QC; rem difficilem C)c. se fidei (in fidem) alicujus H, L, C etc. — довериться кому-л.c. alicui invidiam suam in aliquem Lcn — передать кому-л. свою ненависть к кому-л., т. е. сделать кого-л. орудием своей местиc. alicui bellum C — возложить на кого-л. ведение войны (ср. 4.)c. alicui, ut videat C — поручить кому-л., чтобы он наблюдал (за)se c. alicui tutandum Ph — стать под чью-л. защитуc. pelago ratem H — спустить судёнышко на мореc. judici litem Pt — передать дело судьеnihil his committendum existimavit Cs — (Цезарь) решил, что на них ни в чём положиться нельзяc. rem in aciem L (или proelio Cs) — предоставить решение дела сражениюc. semen solo Col — бросить семя в почвуc. alicui portam V — доверить кому-л. (возложить на кого-л.) охрану дверейaliquid litteris c. C — изложить что-л. в письмеc. se — отваживаться, осмеливаться, решаться идти (in aciem L; in senatum C)se publico non c. Su — не отваживаться показаться на людях9) pass. committi быть предоставленным, доставатьсяcommitti in publicum( fisco) Dig — быть конфискованным, поступить в казнуhypothecae commissae sunt C — на ипотечные ценности выдан исполнительный документ (кредитору, в силу истечения срока и невыполнения обязательства)dies committendi Dig — срок выполнения обязательств, день платежа -
17 lacinia
I ae f. [одного корня с lacer ]obtinere aliquid lacinia погов. C — ухватить за самый кончик, т. е. с трудом (насилу) достать что-л.2) тряпица, платок (laciniā abstergere sudorem Pl, in laciniā servare aliquid C)4) мясистые части туши, подгрудок ( laciniae a cervice dependentes PM)5) клочок земли (l. brevis PM)6) кучка, группа ( grex in lacinias distribuatur Col)II Lacīnia, ae f. -
18 sacer
I cra, crum1) посвящённый (sacrum Soli animal T; ansĕres sacri Junonis L); предназначенный ( magno opĕri T)2) священный, святой (fontes, jura O); внушающий благоговейное уважение, великий ( Maro M)Sacer mons C, L — Священный холм (на берегу Аниена, в области сабинян, в 3-х римск. милях от Рима)Sacra via C (тж. Sacer clivus H) — Священная улица (в Риме, ведшая через Форум к храму Юпитера Капитолийского)3) обречённый подземным богам, т. е. преданный проклятию, проклятый, гнусный (intestabilis et s. H; homo sacerrimus Pl)4) магический, таинственный ( venenum VF)sacra passio CA — падучая, эпилепсияII sacer, cris, cre арх. Pl, Vr = sacer I -
19 Volentem ducunt fata, nolentem trahunt
Volentem ducunt fata, nolentem trahunt, - по-русски это значит, примерно: сознательный политик идет впереди событий, несознательного они волокут за Собой. Большевики месяцами, если не год уже, настаивали на неизбежности боевых соглашений именно с революционной демократией и на важности боевого сближения пролетариата именно с передовым крестьянством. Роспуск Думы заставил встать на этот путь, причем меньшевики - оказались неготовыми, "влекомыми", против их воли и вопреки их сознанию, "неожиданным" поворотом событий. (В. И. Ленин, Политический кризис и провал оппортунистической тактики.)Единство с оппортунизмом есть единство пролетариата со своей национальной буржуазией, т. е. подчинение ей, есть раскол интернационального революционного рабочего класса. Это не значит, чтобы был желателен или хотя бы лишь возможен немедленный раскол с оппортунистами во всех странах: это значит, что он исторически назрел, стал неизбежен и прогрессивен, необходим для революционной борьбы пролетариата, что история, повернув от "мирного" капитализма к империализму, повернула к такому расколу. Volentem ducunt fata, nolentem trahunt. (Он же, Оппортунизм и крах II Интернационала.)Мы никогда не сомневались, что знамя, поднятое нами, и справедливо и народно; но мы не ожидали в таком скором времени таких почетных союзников, как "Le Nord" [ Герцен отвечает здесь на помещенное в журнале "Le Nord" письмо, в котором говорилось, что нельзя приписывать Герцену девиз Земля и Воля, так как выраженная в нем идея на практике приложена царским правительством "в пределах права и порядка". - авт. ], международный журнал, и, следовательно, независимый от русского правительства, и как само русское правительство, независимое и уже, конечно, не закупленное "Nord"ом. Но такова сила правды. Volentem ducit, nolentem trahit. [ Герцен употребил здесь ед. ч., по согласованию с подлежащим - "сила правды". мн. ч. ducunt и trahunt зависит от fata. - авт. ] (А. И. Герцен, "Le Nord" и le Tzar за землю и волю.)"Успокойтесь, -сказал мне сам архиерей, - я поговорю с вашим священником и постараюсь убедить его. Если состояние больного препятствует, мы охотно возьмем на себя спасение его души - церковь volentem ducit, nolentem trahit. Скажите вашей доброй супруге, что я молюсь за него... чтоб и она молилась, скажите, что я посылаю ей пастырское благословение и очень ценю, что в наш суетный век она прибежна к храму господню. Вклады ее мне известны, и также то, что ее место в церкви редко бывает пусто в воскресные дни". Он очень... очень милый человек. - А хорошо, - сказал я ему, - что ваш батюшка не будет присутствовать на своих похоронах. [ Речь идет о церковных похоронах человека, завещавшего похоронить его по гражданскому обряду. - авт. ] (А. И. Герцен, Доктор, умирающий и мертвые.)Латинско-русский словарь крылатых слов и выражений > Volentem ducunt fata, nolentem trahunt
-
20 The Virgin of Consolation of All Sorrows
Универсальный англо-русский словарь > The Virgin of Consolation of All Sorrows
См. также в других словарях:
Дорога к храму — Из фильма «Покаяние» (1987) советского грузинского режиссера Тенги за Евгеньевича Абуладзе (1924 1994), снятого им по собственному сценарию. Выражение сложилось на основе нескольких реплик из фильма: «Эта дорога ведет к храму?», «Зачем эта дорога … Словарь крылатых слов и выражений
освячення храму велике — Архиєрейське освячення храму, яке здійснюють над новозбудованим чи оскверненим храмом, під час якого освячують антимінс та встановлюють новий престол; архиєрейське освячення храму; повне освячення храму … Словник церковно-обрядової термінології
освячення храму мале — Освячення храму, яке здійснює ієрей з дозволу єпископа над відремонтованим храмом; до його складу не входять обряди освячення антимінса та встановлення нового престолу; ієрейське освячення храму; відновлення храму … Словник церковно-обрядової термінології
Уведення до храму Пресвятої Богородиці — і Уведення до храму Пресвятої Діви Марії, розм. Уведення, Введення Дванадесяте Богородичне нерухоме свято, яке звеличує подію приведення до храму Пресвятої Богородиці для служби Богові … Словник церковно-обрядової термінології
Дорога к храму — ХРАМ, а, м. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
архиєрейське освячення храму — див. освячення храму архиєрейське … Словник церковно-обрядової термінології
велике освячення храму — див. освячення храму велике … Словник церковно-обрядової термінології
відновлення храму — Те саме, що освячення храму мале … Словник церковно-обрядової термінології
ієрейське освячення храму — див. освячення храму ієрейське … Словник церковно-обрядової термінології
мале освячення храму — див. освячення храму мале … Словник церковно-обрядової термінології
освячення храму — і храмоосвячення Освячення, яке здійснюють над новозбудованим, відреставрованим чи оскверненим храмом, під час якого встановлюють новий престол, антимінс, помазують та окроплюють стіни храму … Словник церковно-обрядової термінології